місити
Міси́ти, -шу́, -сиш
гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Словник української мови ГрінченкаМіси́ти, -шу́, -сиш
гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Словник української мови Грінченка