набедра

Набе́дра

нар. сидіти, їхати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).

Значення в інших словниках

1. набедра — НАБЕДРА́, присл., діал. Верхи на стегні коня; позаду вершника на спині.  Словник української мови у 20 томах