Словник української мови у 20 томах

набедра

НАБЕДРА́, присл., діал.

Верхи на стегні коня; позаду вершника на спині.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. набедра — Набе́дра нар. сидіти, їхати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).  Словник української мови Грінченка