набряклий
Набря́клий, -а, -е
1) Разбухшій.
2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Словник української мови ГрінченкаНабря́клий, -а, -е
1) Разбухшій.
2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Словник української мови Грінченка