Набубнявілий, набучавілий, напухлий і всімож.пох.від НАБРЯКАТИ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
набряклий —
(про тіло людини, з опухами) напухлий, набухлий, розпухлий, опухлий, запухлий.
Словник синонімів Полюги
набряклий —
набря́клий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
набряклий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до набрякнути. 2》 у знач. прикм. Збільшений в об'ємі, розпухлий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набряклий —
НАБРЯ́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до набря́кнути. З притиском витирає [Дем'ян Кізка] полами нового кожушка набряклі від застарілого ревматизму руки (Є. Кротевич); Гриць витер рукавом набряклі від сліз очі й поринув у безрадісну задуму... (С.
Словник української мови у 20 томах
набряклий —
НАБРЯ́КЛИЙ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшений в об'ємі від припливу крові, молока тощо), НАБУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, РОЗБУ́ХЛИЙ підсил., НАБУБНЯ́ВІЛИЙ розм.
Словник синонімів української мови
набряклий —
Набря́клий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
набряклий —
НАБРЯ́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до набря́кнути. З притиском витирає [Дем’ян Кізка] полами нового кожушка набряклі від застарілого ревматизму руки (Крот., Сини..
Словник української мови в 11 томах
набряклий —
Набря́клий, -а, -е 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Словник української мови Грінченка