навидіти
I. Навидіти, -джу, -диш
гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк.
---------------
II. Нави́діти, -джу, -диш
гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425.
Словник української мови Грінченка