Значення в інших словниках
-
навидіти —
Любити [V]
Словник з творів Івана Франка
-
навидіти —
на́видіти дієслово недоконаного виду любити, шанувати діал. нави́діти дієслово недоконаного виду помітити діал.
Орфографічний словник української мови
-
навидіти —
На́видіти. Шанувати, приязно ставитися. Правда, наш преосьвященний владика Володимир добрий і благий, але панотці в резиденції таки дуже навидять Волохів і все для них горнуть, а ми завше лишаємо ся на цідилі. Все для них, нічо для нас (Б., 1909, 48, 1) // укр. діал. навидіти — любити, поважати.
Українська літературна мова на Буковині
-
навидіти —
I н`авидіти-джу, -диш, недок., перех., діал. 1》 Любити. 2》 Поважати, шанувати. II нав`идіти-джу, -диш, недок., перех., діал. Помічати, примічати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навидіти —
НАВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., кого – що і без дод., діал. Помічати, примічати. А в печі пироги кипіли, А його очі навиділи (П. Чубинський). НА́ВИДІТИ, джу, диш, недок., кого, діал. 1. Любити.
Словник української мови у 20 томах
-
навидіти —
КОХА́ТИ кого (почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі), ЛЮБИ́ТИ, УЛЮБЛЯ́ТИ (ВЛЮБЛЯ́ТИ) розм., НА́ВИДІТИ діал.; УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ) за ким, розм., ПРОПАДА́ТИ за ким, розм. (дуже сильно); СО́ХНУТИ за ким, розм. (страждаючи).
Словник синонімів української мови
-
навидіти —
НА́ВИДІТИ, джу, диш, недок., перех., діал. 1. Любити. Як лишився Славко сам у світлиці, то зважився на думку, що Краньцовська його навидить (Март., Тв., 1954, 301); Він навидить цю дівчину (Сл. Гр.). 2. Поважати, шанувати.
Словник української мови в 11 томах
-
навидіти —
I. Навидіти, -джу, -диш гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк. --------------- II. Нави́діти, -джу, -диш гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425.
Словник української мови Грінченка