навозити
Навози́ти, -жу́, -зиш
гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.
---------------
Навозити, -жу, -зиш
сов. в. навезти, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Словник української мови Грінченка