надвечір

Надвечір, надвечори

нар. Подъ вечеръ. Предъ вечеромъ. Надвечір увійшли ми в село і розбрелись пропане улицями. МВ. І. 17. Зостанься з нами, бо вже надвечір. Єв. Л. XXIV. 29. сонце вже стало надвечори́. Солнце было на закатѣ. Левиц. І.

Значення в інших словниках

1. надвечір — на́две́чір прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. надвечір — пр., перед вечером, д. надвечори.  Словник синонімів Караванського
3. надвечір — присл. У надвечірній час; перед вечором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надвечір — НА́ДВЕ́ЧІР, присл. У надвечірній час; перед вечором. Надвечір Остап почав турбуватися: де ділася Соломія, що її нема досі? Чом вона не приходить? (М. Коцюбинський); Інколи надвечір, коли тиша і сутінь заповнюють садок і входять у будинок, на веранді чути тиху музику скрипки (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
5. надвечір — На́двечір, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. надвечір — НАДВЕ́ЧІР, присл. У надвечірній час; перед вечором. Повернувши надвечір з виноградника, Маріора почула, що її тіпає пропасниця (Коцюб., І, 1955, 228); Інколи надвечір, коли тиша і сутінь заповнюють садок і входять у будинок, на веранді чути тиху музику скрипки (Собко, Скеля.., 1961, 31).  Словник української мови в 11 томах