накадити

Накадити, -джу, -диш

гл. Накадить.

Значення в інших словниках

1. накадити — накади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накадити — -каджу, -кадиш, док. 1》 Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2》 Здійняти куряву; напилити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накадити — НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док. 1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. – Оце ж накадите повну хату, – забідкалася Уляна (Григорій Тютюнник); – Ти чого ж не спиш, Даниле?...  Словник української мови у 20 томах
4. накадити — НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док. 1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. — Оце ж накадите повну хату, — забідкалася Уляна (Тют., Вир, 1964, 212); — Ти чого ж не спиш, Даниле?...  Словник української мови в 11 томах