наказ
Наказ, -зу
м.
1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209.
2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Словник української мови ГрінченкаНаказ, -зу
м.
1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209.
2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Словник української мови Грінченка