напророкувати
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Словник української мови ГрінченкаНапророкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Словник української мови Грінченка