напір —
напі́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
напір —
-пору, ч. 1》 Дія за знач. напирати II 1), 2). 2》 тех., зах. Маточина колеса. 3》 Лінійна величина, що характеризує питому механічну енергію рідини в даній точці потоку. 4》 В гідротехнічних спорудах – глибина водойми перед спорудою або різниця рівнів води перед спорудою та за нею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напір —
Тиск, натиск, див. гнітити, пресувати, давити
Словник чужослів Павло Штепа
напір —
НАПІ́Р, по́ру, ч. Дія за знач. напира́ти² 1, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (І. Франко); Значну роль відіграють водонапірні башти.
Словник української мови у 20 томах
напір —
НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил.
Словник синонімів української мови
напір —
Напі́р, -по́ру, -по́рові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
напір —
НАПІ́Р, по́ру, ч. Дія за знач. напира́ти²1, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (Фр., VIII, 1952, 393); Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки одлітали під напором води (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах