напір

НАПІ́Р, по́ру, ч. Дія за знач. напира́ти²1, 2.

Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (Фр., VIII, 1952, 393);

Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки одлітали під напором води (Ю. Янов., II, 1958, 69);

Тягне [молодиця] воду з колодязя… Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки (Мирний, III, 1954, 402);

Ворог, я впевнений, доти не знав ще за люті бої такого напору піхоти і гніву такого її (Уп., Вірші.., 1957, 49);

За столом жюрі в складі 3 — 4 професорів. Біля дверей швейцар ледве стримує напір кандидатів, що бажають виступить перед жюрі (Коч., II, 1956, 191).

Значення в інших словниках

1. напір — напі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. напір — -пору, ч. 1》 Дія за знач. напирати II 1), 2). 2》 тех., зах. Маточина колеса. 3》 Лінійна величина, що характеризує питому механічну енергію рідини в даній точці потоку. 4》 В гідротехнічних спорудах – глибина водойми перед спорудою або різниця рівнів води перед спорудою та за нею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напір — Тиск, натиск, див. гнітити, пресувати, давити  Словник чужослів Павло Штепа
4. напір — НАПІ́Р, по́ру, ч. Дія за знач. напира́ти² 1, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (І. Франко); Значну роль відіграють водонапірні башти.  Словник української мови у 20 томах
5. напір — НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил.  Словник синонімів української мови
6. напір — Напі́р, -по́ру, -по́рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. напір — Напір, -по́ру м. Ступица колеса. Вх. Зн. 39.  Словник української мови Грінченка