напір

НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил. Стягнені віжками, під натиском каруци, коні крутились, як змії, помалу спускали віз по покрученій дорозі (М. Коцюбинський); Не витримали дужого натиску пани-ляхи. А Остап гнав їх і рубав (О. Довженко); У цих, стільки разів уже сказаних, словах.. чути було стільки благання й натиску, що Роман почав прислухатися до їх пильніше (Б. Грінченко); Салом натертий кіль слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Ворожі орди, як бліді тумани, під нашим тиском рвались тут і там (В. Сосюра); Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, що на початку подавав воєнну допомогу панській Польщі, ..згодом, під тиском широких козацьких мас, усвідомив помилковість своєї політики (М. Рильський); Десять тисяч косооких вершників кинулися в ріку, яка аж виступила з берегів під напором валки коней та людей (Ю. Опільський); І ворог, я впевнений, доти не знав ще.. такого напору піхоти і гніву такого її (М. Упеник).

Значення в інших словниках

1. напір — напі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. напір — -пору, ч. 1》 Дія за знач. напирати II 1), 2). 2》 тех., зах. Маточина колеса. 3》 Лінійна величина, що характеризує питому механічну енергію рідини в даній точці потоку. 4》 В гідротехнічних спорудах – глибина водойми перед спорудою або різниця рівнів води перед спорудою та за нею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напір — Тиск, натиск, див. гнітити, пресувати, давити  Словник чужослів Павло Штепа
4. напір — НАПІ́Р, по́ру, ч. Дія за знач. напира́ти² 1, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (І. Франко); Значну роль відіграють водонапірні башти.  Словник української мови у 20 томах
5. напір — Напі́р, -по́ру, -по́рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. напір — НАПІ́Р, по́ру, ч. Дія за знач. напира́ти²1, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (Фр., VIII, 1952, 393); Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки одлітали під напором води (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
7. напір — Напір, -по́ру м. Ступица колеса. Вх. Зн. 39.  Словник української мови Грінченка