начиняти

Начиня́ти, -ня́ю, -єш

сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк. у. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова. О. 1862. III. Шевч. 7.

Значення в інших словниках

1. начиняти — начиня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. начиняти — (ковбаси) наповнювати, набивати, напихати; кул. фаршувати <сов. фарширувати>, нашпіковувати.  Словник синонімів Караванського
3. начиняти — -яю, -яєш і начинювати, -юю, -юєш, недок., начинити, -чиню, -чиниш, док., перех. 1》 Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне). || Виготовляти таким способом яку-небудь кількість чогось. 2》 перен., розм. Постачати у великій кількості (які-небудь думки, ідеї і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начиняти — НАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., що. 1. Наповнювати, набивати чим-небудь внутрішність чогось (перев. про щось їстівне).  Словник української мови у 20 томах
5. начиняти — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. начиняти — НАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., перех. 1. Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне).  Словник української мови в 11 томах