начиняти

НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. (безладно, жужмом); НАПАКУВА́ТИ (звичайно про певне вмістище на зразок валізи, шафи тощо або приміщення); НАЧИНИ́ТИ (гільзу — порохом, снаряд — зарядом і т. ін.). — Недок.: набива́ти, нато́птувати, забива́ти, зага́чувати, натовкма́чувати, напиха́ти, напако́вувати, начиня́ти (начи́нювати). Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Панас Мирний); Набити в подушку пір'я; — То я книжками так натовк свої валізи (Т. Масенко); Дід натоптував у ящик сіна (Григорій Тютюнник); — А я довго при батькові не буду.., — безжурно говорить Клим і до самого краю забиває рот немудрою закускою (М. Стельмах); — І де ви.. свої книжки діватимете? Всю хату загатили (М. Стельмах); Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (І. Кочерга); — О, людино! — загримів він до Романа. — Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (О. Гончар); Три сапети напакував дід Омелько (З. Тулуб). — Пор. вклада́ти, 1. накла́сти.

Значення в інших словниках

1. начиняти — начиня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. начиняти — (ковбаси) наповнювати, набивати, напихати; кул. фаршувати <сов. фарширувати>, нашпіковувати.  Словник синонімів Караванського
3. начиняти — -яю, -яєш і начинювати, -юю, -юєш, недок., начинити, -чиню, -чиниш, док., перех. 1》 Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне). || Виготовляти таким способом яку-небудь кількість чогось. 2》 перен., розм. Постачати у великій кількості (які-небудь думки, ідеї і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начиняти — НАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., що. 1. Наповнювати, набивати чим-небудь внутрішність чогось (перев. про щось їстівне).  Словник української мови у 20 томах
5. начиняти — НАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., перех. 1. Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне).  Словник української мови в 11 томах
6. начиняти — Начиня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк.  Словник української мови Грінченка