начиняти

НАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., перех.

1. Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне).

— А чоловік чистить, крає та береже його [свиняче м’ясо], одно варить, інше в димах коптить, начиняє ним ковбаси (Фр., IV, 1950, 124);

// Виготовляти таким способом яку-небудь кількість чогось.

— От якби можна було ковбас начинить, то-то б добре було, — поралась коло кендюхів та кишок стара Шумиха (Морд., І, 1958, 110);

*Образно. Радянські люди про життя дбають — заокеанські іуди бомби начиняють (Укр.. присл.., 1955, 432).

2. перен., розм. Постачати у великій кількості (які-небудь думки, ідеї і т. ін.).

— Облиш мої нерви! — закричав Гейнц. — Мені остогидло все на світі: і оці безконечні відступи, і оцей танок смерті, і брехня, якою нас начиняють, як сосиски фаршем (Загреб., Європа 45, 1959, 83).

Значення в інших словниках

1. начиняти — начиня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. начиняти — (ковбаси) наповнювати, набивати, напихати; кул. фаршувати <сов. фарширувати>, нашпіковувати.  Словник синонімів Караванського
3. начиняти — -яю, -яєш і начинювати, -юю, -юєш, недок., начинити, -чиню, -чиниш, док., перех. 1》 Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне). || Виготовляти таким способом яку-небудь кількість чогось. 2》 перен., розм. Постачати у великій кількості (які-небудь думки, ідеї і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начиняти — НАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., що. 1. Наповнювати, набивати чим-небудь внутрішність чогось (перев. про щось їстівне).  Словник української мови у 20 томах
5. начиняти — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. начиняти — Начиня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк.  Словник української мови Грінченка