невинуватий

Невинуватий, -а, -е

1) Невиноватый, невиновный.

2) Не долженъ.

Значення в інших словниках

1. невинуватий — невинува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невинуватий — -а, -е. Який не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. || у знач. ім. невинуватий, -того, ч. Той, хто не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невинуватий — НЕВИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що неви́нний 1, 3. – Правда, – каже [голова], – випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. невинуватий — НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. невинуватий — НЕВИНУВА́ТИЙ, а, е. Який не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. — Правда, — каже [голова], — випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Кв.-Осн., II, 1956, 400); // у знач. ім. невинува́тий, того...  Словник української мови в 11 томах