немовлятко

Немовля́, -ля́ти

с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. ум. немовля́тко, немовляточко.

Значення в інших словниках

1. немовлятко — немовля́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. немовлятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. немовлятко — немовляточко, -а, с. Зменш.-пестл. до немовля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. немовлятко — НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до немовля́. Немовлятко кавчало од нестямної болі (Панас Мирний); – Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! – смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (З. Тулуб); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
5. немовлятко — Немовля́тко, -ка, -кові; -ля́тка, -ля́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. немовлятко — НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до немовля́. Немовлятко кавчало од нестямної болі (Мирний, І, 1954, 53); — Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! — смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах