немовлятко
НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до немовля́.
Немовлятко кавчало од нестямної болі (Панас Мирний);
– Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! – смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (З. Тулуб);
* У порівн. Стає [Маланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)