немовлятко
НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до немовля́.
Немовлятко кавчало од нестямної болі (Мирний, І, 1954, 53);
— Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! — смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17);
*У порівн. Стає [Маланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (Коцюб., II, 1955, 62).
Словник української мови (СУМ-11)