непорожній

Непоро́жній, -я, -є

1) Не пустой.

2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.

Значення в інших словниках

1. непорожній — непоро́жній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непорожній — НЕПОРО́ЖНІЙ, я, є. 1. Заповнений чимось (про посудину, вмістище, приміщення); // Кимось, чимось зайнятий – про місце. Поти Христя засвітила світло, поти витягла страву з печі, уже Загнибідиха і звернулася, та ще й з непорожніми руками...  Словник української мови у 20 томах
3. непорожній — по́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Багато грошей. У Панька завжди повна кишеня (З газети); І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови