Словник української мови Грінченка

непривітний

Непривітни́й, -а́, -е́

Непривѣтливый.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. непривітний — неприві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непривітний — -а, -е. 1》 Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших. || Який виражає таке ставлення. 2》 перен. Який справляє неприємне, гнітюче враження (про предмети, явища природи і т. ін.); похмурий. Непривітна місцина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непривітний — НЕПРИВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших. – Чого вона така непривітна, – думаю собі (Марко Вовчок); Спершу Андріян здався справді непривітним. Сидів набундючений (А. Хижняк); // Який виражає таке ставлення.  Словник української мови у 20 томах
  4. непривітний — НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який неприхильно ставиться до кого-, чого-небудь), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (який не виявляє лагідності, привітності в ставленні до кого-небудь). Щоб..  Словник синонімів української мови
  5. непривітний — Неприві́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. непривітний — НЕПРИВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших. — Чого вона така непривітна, — думаю собі (Вовчок, VI, 1956, 239); Спершу Андріян здався справді непривітним. Сидів набундючений (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах