непривітний

неприві́тний

-а, -е.

1》 Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших.

|| Який виражає таке ставлення.

2》 перен. Який справляє неприємне, гнітюче враження (про предмети, явища природи і т. ін.); похмурий. Непривітна місцина.

Значення в інших словниках

1. непривітний — неприві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непривітний — НЕПРИВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших. – Чого вона така непривітна, – думаю собі (Марко Вовчок); Спершу Андріян здався справді непривітним. Сидів набундючений (А. Хижняк); // Який виражає таке ставлення.  Словник української мови у 20 томах
3. непривітний — НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який неприхильно ставиться до кого-, чого-небудь), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (який не виявляє лагідності, привітності в ставленні до кого-небудь). Щоб..  Словник синонімів української мови
4. непривітний — Неприві́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. непривітний — НЕПРИВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших. — Чого вона така непривітна, — думаю собі (Вовчок, VI, 1956, 239); Спершу Андріян здався справді непривітним. Сидів набундючений (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах
6. непривітний — Непривітни́й, -а́, -е́ Непривѣтливый.  Словник української мови Грінченка