нуд
Нуд, -ду
м.
1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г.
2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.
Словник української мови ГрінченкаНуд, -ду
м.
1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г.
2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.
Словник української мови Грінченка