німувати
Німува́ти, -му́ю, -єш
гл.
1) Быть нѣмымъ.
2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Г. Барв. 467. Німує розум, серце замірає. К. ЦН. 187 Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого. Хата. 64.
Словник української мови Грінченка