німуватий

Німува́тий, -а, -е

1) Заикающійся.

2) Молчаливый.

Значення в інших словниках

1. німуватий — німува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. німуватий — -а, -е, заст. 1》 Який запинається. 2》 Мовчазний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. німуватий — НІМУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який мало говорить; мовчазний, мовчазливий. 2. заст. Який заїкається; заїкуватий.  Словник української мови у 20 томах
4. німуватий — Німува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)