Орфографічний словник української мови

німуватий

німува́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. німуватий — -а, -е, заст. 1》 Який запинається. 2》 Мовчазний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. німуватий — НІМУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який мало говорить; мовчазний, мовчазливий. 2. заст. Який заїкається; заїкуватий.  Словник української мови у 20 томах
  3. німуватий — Німува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. німуватий — Німува́тий, -а, -е 1) Заикающійся. 2) Молчаливый.  Словник української мови Грінченка