обдемок

Обде́мок, -мка

м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.

Значення в інших словниках

1. обдемок — -мка, ч., діал. Той, хто об'ївся, з повним черевом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обдемок — ОБДЕ́МОК, мка, ч., розм. Той, хто має великий живіт (перев. про дитину).  Словник української мови у 20 томах