обдемок ОБДЕ́МОК, мка, ч., розм. Той, хто має великий живіт (перев. про дитину). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках обдемок — -мка, ч., діал. Той, хто об'ївся, з повним черевом. Великий тлумачний словник сучасної мови обдемок — Обде́мок, -мка м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк. Словник української мови Грінченка