обдемок обдемо́к -мка, ч., діал. Той, хто об'ївся, з повним черевом. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обдемок — ОБДЕ́МОК, мка, ч., розм. Той, хто має великий живіт (перев. про дитину). Словник української мови у 20 томах обдемок — Обде́мок, -мка м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк. Словник української мови Грінченка