обперти

Обпе́рти, -ся

см. і. обпірати, -ся.

Значення в інших словниках

1. обперти — обпе́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обперти — [обпертие] об'іпру, оуб'іпреиш /об'іпреш, оуб'іпреимо /об'іпреимо, оуб'іпреитеи/об'іпреите; нак. об'іпри, об'іпр'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. обперти — див. обпирати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обперти — ОБПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
5. обперти — ОБПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.  Словник української мови у 20 томах