Значення в інших словниках
-
обперти —
обпе́рти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обперти —
[обпертие] об'іпру, оуб'іпреиш /об'іпреш, оуб'іпреимо /об'іпреимо, оуб'іпреитеи/об'іпреите; нак. об'іпри, об'іпр'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
обперти —
ОБПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
-
обперти —
ОБПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
обперти —
Обпе́рти, -ся см. і. обпірати, -ся.
Словник української мови Грінченка