одномовець
Одномо́вець, -вця
м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Словник української мови ГрінченкаОдномо́вець, -вця
м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Словник української мови Грінченка