Словник української мови Грінченка

одуріти

Одуріти, -рію, -єш

гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. одуріти — одурі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. одуріти — док., здуріти, збожеволіти, ОЧМАНІТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. одуріти — -ію, -ієш, док., розм. Втратити здатність мислити, розуміти що-небудь. || Те саме, що збожеволіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одуріти — ОДУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Втратити здатність мислити, розуміти що-небудь. Москаль подививсь, подививсь на неї та й пішов з хати... Солоха одуріла й не зна, що робити, що й казати...  Словник української мови у 20 томах
  5. одуріти — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  6. одуріти — ОДУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Втратити здатність мислити, розуміти що-небудь. Москаль подививсь, подививсь на неї та й пішов з хати… Солоха одуріла й не зна, що робити, що й казати… (Мирний, І, 1954, 62); Осінні вітри гуляли світом...  Словник української мови в 11 томах