орлик
Орлик, -ка
м.
1) ум. отъ орел.
2) мн. раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. см. оксамит.
Словник української мови ГрінченкаОрлик, -ка
м.
1) ум. отъ орел.
2) мн. раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. см. оксамит.
Словник української мови Грінченка