осавула
Осавула, -ли
м.
1) = осавул.
2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Словник української мови ГрінченкаОсавула, -ли
м.
1) = осавул.
2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Словник української мови Грінченка