падкувати
Падкува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства. Рк. Левиц.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив? Гн. І. 103.
Словник української мови ГрінченкаПадкува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства. Рк. Левиц.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив? Гн. І. 103.
Словник української мови Грінченка