палій
Палій, -лія
м.
1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у.
2) = паликопа. ХС. І. 77.
Словник української мови ГрінченкаПалій, -лія
м.
1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у.
2) = паликопа. ХС. І. 77.
Словник української мови Грінченка