палій
ПАЛІ́Й (винний у підпалі), ПІДПА́ЛЮВАЧ, ФА́КЕЛЬНИК (той, хто підпалює за допомогою факела). В селянських очах загорілась та шалена злоба, яка виникає лише до конокрадів та паліїв (М. Стельмах); Ягор відчув, що ще хвилина, і він кинеться з горища і душитиме підпалювачів, доки не впаде мертвий (О. Копиленко); На мотоциклах з вогняними віхтями гасають факельники і підпалюють стріхи (С. Олійник).
ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИК розм., ІНСПІРА́ТОР книжн. Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо — всі в кущі (Ю. Збанацький); Нехай почнуть — тікати буде пізно Для паліїв останньої війни (М. Бажан); — Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників на змагання та колотнечу в мене нема місця (І. Нечуй-Левицький); Кожної хвилі могли чорторийські посланці найти його тут і вбити як підмовника, що підбурює народ (Юліан Опільський); То такий порадник, тільки на зле направник (Словник Б. Грінченка); Інспіратор злочинних дій. — Пор. I. 1. баламу́т, I. підбу́рювати.
Словник синонімів української мови