Значення в інших словниках
-
панікадило —
панікади́ло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
панікадило —
Висячий церковний світильник із понад 12-ма свічками чи лампадами, розташований у центральній частині храму, головний світильник храму; розм. павук
Словник церковно-обрядової термінології
-
панікадило —
-а, с. Велика люстра зі свічками або стоячий канделябр перед іконами, звичайно в церкві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
панікадило —
ПАНІКАДИ́ЛО, а, с. Велика люстра або свічник у церкві. Спалахнуло [полум'я свічок] на високому іконостасі до самої бані, розтопило на щире золото іконостас і повисло під банями огняними краплями на панікадилах (І.
Словник української мови у 20 томах
-
панікадило —
ПАНІКАДИ́ЛО, а, с. Велика люстра з свічками або стоячий канделябр перед іконами, звичайно в церкві. Спалахнуло [полум’я свічок] на високому іконостасі до самої бані...
Словник української мови в 11 томах
-
панікадило —
(грец. — чисельність свічок) Велика люстра зі свічками у християнській церкві, підвісний світильник (порівн. полікадило, хорос). Встановлена у середохресті або підкупольному просторі символізувала славу Небесної тверді.
Архітектура і монументальне мистецтво