перебалакати

Перебалакати, -каю, -єш

гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає?

2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.

Значення в інших словниках

1. перебалакати — перебала́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перебалакати — -аю, -аєш, док., перебалакувати, -ую, -уєш, недок. Мати розмову, балачку; переговорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати.  Словник української мови в 11 томах