перебалакати

перебала́кати

-аю, -аєш, док., перебалакувати, -ую, -уєш, недок.

Мати розмову, балачку; переговорити.

Значення в інших словниках

1. перебалакати — перебала́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати.  Словник української мови у 20 томах
3. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати.  Словник української мови в 11 томах
4. перебалакати — Перебалакати, -каю, -єш гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.  Словник української мови Грінченка