Словник української мови у 20 томах

перебалакати

ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перебалакати — перебала́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перебалакати — -аю, -аєш, док., перебалакувати, -ую, -уєш, недок. Мати розмову, балачку; переговорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. перебалакати — Перебалакати, -каю, -єш гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.  Словник української мови Грінченка