переміняти
Переміня́ти, -ня́ю, -єш
сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл.
1) Перемѣнять, перемѣнить. Рудч. Ск. II. 128.
2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Чуб. II. 92. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла? Мил. 219, 220.
Словник української мови Грінченка