Значення в інших словниках
-
переміняти —
переміня́ти 1 дієслово недоконаного виду заміняти, робити зміни переміня́ти 2 дієслово недоконаного виду міняти багато чогось
Орфографічний словник української мови
-
переміняти —
I -яю, -яєш і перемінювати, -юю, -юєш, недок., перемінити, -міню, -міниш, док., перех. 1》 Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь на щось інше. || Давати інше ім'я. || Ставити нову варту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
переміняти —
Вимінювати, виміняти, повимінювати, змінювати, зміняти, змінити, позмінювати, помінювати, поміняти, промінювати, проміняти, попромінювати, див. обмінювати
Словник чужослів Павло Штепа
-
переміняти —
ПЕРЕМІНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., що, розм. 1. Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь на щось інше. – А вночі .. страждання стають нестерпними.
Словник української мови у 20 томах
-
переміняти —
ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
-
переміняти —
ПЕРЕМІНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., перех. 1. Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь на щось інше. — А вночі ..страждання стають нестерпними.
Словник української мови в 11 томах
-
переміняти —
Переміня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. Рудч. Ск. II. 128. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Чуб. II. 92. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла? Мил. 219, 220.
Словник української мови Грінченка