перстач — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

перстач — перста́ч іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
перстач — -у, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник. Великий тлумачний словник сучасної мови
перстач — ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник. Словник української мови у 20 томах
перстач — Багаторічна рослина родини розових, поширена в зоні помірного клімату пн. півкулі; в Україні найпоширеніші п. повзучий і гусяча лапка; лікарські рослини, з кореневищ одержують дубильні речовини. Універсальний словник-енциклопедія
перстач — ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот. (Роtеntillа аlbа L.). Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник. Словник української мови в 11 томах