перстач

Багаторічна рослина родини розових, поширена в зоні помірного клімату пн. півкулі; в Україні найпоширеніші п. повзучий і гусяча лапка; лікарські рослини, з кореневищ одержують дубильні речовини.

Значення в інших словниках

1. перстач — перста́ч іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. перстач — -у, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перстач — ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник.  Словник української мови у 20 томах
4. перстач — ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот. (Роtеntillа аlbа L.). Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник.  Словник української мови в 11 томах
5. перстач — Перстач, -ча́ м. — золотник. раст. Potentilla aurea. Шух. І. 20.  Словник української мови Грінченка