перстач
ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот.
Багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник.
На схилах в пониженнях, де більше вологи, знаходимо перстач східний (з наук. літ.);
Напар зілля з перстачу у козиному пряженому молоці вважається сильним сечогінним засобом, який не подразнює нирок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)